В результаті цього визначають завищені внутрішні зусилля, деформації та переміщення і оцінюють дійсний напружено-деформований стан конструкцій.
Несучу здатність центрально-розтягнутих елементів уточнюють за відомою формулою
де с – коефіцієнт умов роботи елементу;
m – коефіцієнт надійності за матеріалом;
Rnt – нормативний опір матеріалу конструкції на розтяг;
An – площа поперечного перерізу елемента (нетто).